OFM

        Семінарія у Вероні називається між провінціальною, тому що тут навчаються брати з п’ятьох італійських провінцій. Але крім цього, тут ще навчаються брати з інших країн: 5 братів з України, 2 з Хорватії, 2 з Польщі та 2 з Єгипту. Двох братів з України навчаються тут, але живуть в інших монастирях: бр. Марко допомагає братам у Песк’єрі (30 км від Верони), бр. Фаустин, натомість, в Кямпо (55 км від Верони). Всіх студентів, які навчаються у Вероні є 25.

Фонтан на площі Бра біля Арени

Будинок Джульєтти

відповідають – «Ромео і Джульєтта». Однак, трагічна історія двох закоханих не є одним з найважливіших елементів цього міста, котре має XXII століття.

Арена

Всередині Арена була розрахована на більш ніж 30 000 глядачів (місця зроблені по грецькій традиції, в формі мармурових драбин в 44 поверхи). Після землетрусу в 1117 р. майже повністю було зруйноване внутрішнє кільце амфітеатру. В Середньовіччі на сцені палили єретиків, проводили різні турніри та фестивалі. А в XVIII - IXX ст. були битви з биками.

          Є тут також базиліка св. Зенона – патрона Верони, котрої початки сягають IV віку, та багато інших святинь і монастирів; брами міста з III віку; дві великих площі: площа Бра та площа Ербе, а також багато різних пам’ятних та історичних місць і будинків.

          На сьогоднішній день Верона налічує близько 270 тис. мешканців.

          Підсумовуючи історію і культуру міста Верони, належить сказати лише одне, що кожне місце є пов’язане з глибокою історією міста, про що свідчить факт, що археологи з кожним днем віднаходять давню історію Верони, даючи можливість кожному побачити знахідки з римських часів, наприклад: дорога, котра служила для проїзду в перших століттях. Місто Верона завжди є відкрита для туристів, даючи змогу почуватися приємно і вигідно.

        Монастир св. Бернардина з Сієни, якого площа займає 600 кв. метрів, складається з двох дворів і трьох аркад ( kru z ganki ), які служили в минулому як цвинтар; є тут кімнати (келії) братів, великий рефекторій, інфермерія, кімнати для гостей та бібліотека.

         Будови церкви, в стилі готику, та монастиря були розпочаті в 1452 році, внаслідок проголошення Слова Божого святим Бернардином з Сієни у Вероні в 1422 і 1443рр. і за допомогою св. Івана Капістрана, який був у Вероні в 1451 р. Храм був освячений в 1453 р., але праці над закінченням будови тривали аж до 1466р.

Церква та монастир св. Бернардина

         Припускають, що монастир від початку був генеральним місцем навчання Ордену Братів Менших, але найстарший документ, який говорить про існування тут семінарії походить з 1532р. За часів Наполеона з монастиря у Вероні багатьох братів вигнали, а семінарію закрили. Відкрили її в 1861 р., а від 1971 р. семінарія ( Studio Teologico ) належить до Папського Університету « Antonianum » в Римі. З 1990 р. семінарія отримала назву – інтерпровінціальна.

         Брати мають можливість працювати в різних групах, які належать до монастирської спільноти:

         «Gifra» - францисканська молодь: брати товаришують молоді, яка прагне наслідувати св. Франциска молитвою, працею та відпочинком.

         «Fraternita’» - спільнота добровольців, які присвячують свій час для осіб, які знаходяться у в ’язниці. Брати також допомагають - беруть участь у Службі Божій з ув’язненими, цим самим дають приклад солідарності з усіма людьми, які потребують допомоги.

         «Кухня для вбогих» - брати допомагають роздавати обід для бідних, які приходять до монастиря з різними потребами. Для братів це не тільки добрий вчинок, але також і можливість та дар для збагачення власного покликання у службі для найбідніших і най потребуючих. Саме в цих особах є присутній сам Ісус Христос.